ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ завданих збройним конфліктом (приватно – прикладний аспект)

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

• Поняття «збройного конфлікту» у світлі Міжнародного інвестиційного права (МІП) та Міжнародного гуманітарного права (МГП). Співвідношення норм міжнародного права з українським правом – що у пріоритеті?
• Чи можливо за допомогою норм міжнародного права (ратифікованих конвенцій та угод) подолати дію та наслідки українського форс-мажору? Практичні поради.

ІІ. ПОНЯТТЯ ШКОДИ ТА ЗБИТКІВ. ФІКСАЦІЯ ЗБИТКІВ ТА ЗБІР ДОКАЗОВОЇ БАЗИ

• Поняття шкоди та збитків. Поняття упущеної вигоди.
• Порядок фіксації збитків. Постанова КМУ № 326 від 20.03.2022 р.
• Знищення чи пошкодження нерухомого майна: алгоритм дій власника.
• Податкові наслідки списання втраченого майна.
• Порядок розрахунку збитків. Методики розрахунків.
• Формування доказової бази: фото-, відеофіксація, звернення до компетентних органів, залучення свідків тощо.

ІІІ. ВАРІАНТИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ

ВАРІАНТ 1 – на підставі угод про захист інвестицій, ратифікованих Україною

• хто може користуватися захистом?
• що захищено (наскільки застосовується стандарт -full protection and security), спектр покриття?
• як розрахувати збитки, чи включають вони упущену вигоду.
• алгоритм дій із позасудового та судового захисту на базі Угод про захист інвестицій з Великобританією, Нідерландами, США. Аналіз репрезентативних кейсів.
• юридичний аналіз судових прецендентів (на прикладі збройного конфлікту в Лівії та його юридичних наслідків для інвесторів). До кого буде подано позов – до РФ чи України?!

ВАРІАНТ 2 – на підставі норм міжнародного гуманітарного права – цивільні особи, які втратили життя, здоров’я, майно у зв’язку з діями агресора у процесі збройного конфлікту (Гаазька Конвенція про закони та звичаї сухопутної війни, 18 жовтня 1907 року тощо)

• Що таке Гаазькі Конвенції та як і коли вони застосовуються?
• Чи мають приватні особи право на застосування Гаазьких конвенцій та витребування компенсації завданих збитків?
• Чи можуть національні суди забезпечити це право?
• Обґрунтування фактів порушення МГП: підходи.
• Критерії присудження компенсації або що важливо при обґрунтуванні збитків, спричинених порушенням jus ad bellum?
• Історичні приклади відшкодування збитків (Німеччина – жертвам війни та голокосту, Ерітрея – до Ефіопії, Кувейт – до Іраку).
• Розробка покрокового алгоритму дій.

ВАРІАНТ 3 – на підставі Закону США про іноземні деліктні позови 1789 (ATCA), який передбачає компетенцію федеральних судів США щодо позовів іноземців про відшкодування збитків за делікти, скоєні порушення норм міжнародного права. У даному випадку йдеться про збитки, заподіяні українському суб’єкту РФ в ході збройного конфлікту, тобто порушена Гаазька Конвенція про закони та звичаї сухопутної війни, до якої США приєднані.

• Правовий аналіз варіанту.
• Коло зацікавлених осіб.
• Покроковий алгоритм дій.

ВАРІАНТ 4 – на підставі можливих спеціальних норм українського права (рішення Верховного Суду від 14 квітня 2022 р. у справі № 308/9708/19). 

• Правовий аналіз варіанта та його реалістичності (Від Міністерства економіки України та Фонду державного майна очікується розробка методики розрахунків визначення збитків та шкоди).
• Коло зацікавлених осіб.
• Покроковий алгоритм дій.

1. VI. ЯК УНИКНУТИ МАЙБУТНІХ ЗБИТКІВ

• Новий погляд на структурування та володіння українськими активами.
• Російський капітал чи пряма, опосередкована участь російського капіталу – шлях до втрати активів: на що слід звернути увагу.
• Юридичний захист активу від експропріації, а також на випадок заподіяння пошкоджень та збитків.