ПОДАТКОВА РЕЗИДЕНТНІСТЬ ОСІБ, ЩО ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ: ТАКТИКА ТА СТРАТЕГІЯ ДІЙ КОНТРОЛЕРІВ

У програмі:

У програмі:

ЧАСТИНА 1 – ПОДАТКОВА РЕЗИДЕНТНІСТЬ

1. Правовий статус «податкового резидента» і алгоритм його безпомилкового визначення.

 Місце перебування

 Місце постійного проживання

 Центр життєвий інтересів (доміціль – як набувається і як припиняється)

 Громадянство

2.Multiple tax residency –або чи може бути особа податковим резидентом одразу декілької країн і що за цим слідує

8. Країни, в яких статус податкового резидента набувається за іншими критеріями ніж час перебування
9. Чи слід перейматися зміною податкової резидентності за відсутності особистих доходів?
10. Сюрпризи нової податкової резидентності: нульові декларації, податки на багатство, податки на приріст капіталу тощо Коли українські компанії несподівано стануть КІК
11. Ваші дії, якщо ви перебуватиме закордоном понад 183 дні в 2022 році! Комплекс рекомендацій що врятують Ваш час і дозволять своєчасно запобігти помилкам.
12. Чому не можна відкрити банківський рахунок не визначившись із своєю податковою резидентністю? Які наслідки надання банку завідомо недостовірної інформації щодо своєї податкової резидентності?
13. Базові аспекти фінансового моніторингу та комплайенсу в банках ЕС. Готівкові кошти, крипто та банки ЕС.
14. Відповідальність за податкові порушення – визначаємо різницю (tax avoidance, tax evasion, fraud,  money laundering ). Case-study

Практична частина: кожному слухачу буде запропоновано заповнити анкету, на базі якої буде визначено його податкову резидентність та рекомендовану структуру доходів

 ЧАСТИНА 2 – СТРУКТУРА ДОХОДІВ ОСІБ, ЩО ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН, ТА ЇХ

ОПОДАТКУВАННЯ.

Розглянемо країни, щодо яких надійде запит від Вас, та податкові зобов’язання фізичної особи в

трансграничній ситуації щодо наступних доходів:

– Заробітна плата, що отримується в одній чи двох країнах;

– Проценти, дивіденди, роялті;

– Приріст капіталу від продажу рухомого або нерухомого майна;

– Дохід ФОП.

– Гонорари, підприємницькі доходи, або доходи від самозайнятої діяльності, отримані в інших країнах.

– Пенсії.

Питання цього блоку розглядаються із урахуванням норм конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, їх тлумачення згідно із Модельною конвенцією ООН, національним законодавством країн, де особа набула податкової резидентності.

Якщо не буде отримано запитів від слухачів щодо розгляду конкретних країн – то за мовчазною згодою розглянемо – Республіку Польщу, Королівство Іспанія, ФРН, Австрію, Кіпр, Великобританію.

ЧАСТИНА 3 – ДОХОДИ ФОП В ТРАНСГРАНИЧНІЙ СИТУАЦІЇ

1. ФОП (3 група, 5%): правові умови діяльності та застереження
2. ФОП: його діяльність та діапазон відповідальності;
3. Табу -операції від яких варто утримуватися ФОП
4. Іноземні доходи ФОП: експорт послуг чи послуги, що надаються на території України без перетину кордону. Ототожнення послуг та товарів для цілей валютного регулювання;
5. Рахунок ФОП в іноземному банку чи іноземній платіжній системі: межі дозволеного, що слід проконтролювати, які документи отримати.
6. Вимоги до документообігу ФОП, які мають дотримуватися
7. Чи зобов’язаний ФОП повертати валютну виручку та в які строки? Яка відповідальність, що є складом порушення? Хто, уповноважений притягати до відповідальності за вказані правопорушення?
8. Матриця ризиків: інвентаризуємо та обговорюємо всі ризики та способи їх уникнення.
9. Всебічний огляд та аналіз практики!

ЧАСТИНА 4 – Контролююча особа та її правовий статус

1. Поняття «контролюючої особи» КІК та його елементи.
2. Контролююча особа – ФО. Податкова резидентність фізичної особи як передумова набуття статусу контролюючої особи.
3. Контролююча особа –ЮО. Як і за яких умов юридична особа (резидент/нерезидент України) набуває статус контролюючої особи?
4. Скільки контролюючих осіб може бути у одного КІК?! Як розподіляються зобов’язання між юридичним та фактичним контролером? Чи несуть вони солідарну, чи субсидіарну відповідальність – іншими словами – кого будуть штрафувати?
5. Як уникнути статусу «контролюючої особи»?  Чи можна уникнути цього статусу через зміну податкової резидентності;
6. Фаундації та їхні контролюючі особи та чи можливо їх виявити;
7. Компанії в strike off – що робити контролюючій особі. Надамо рекомендації щодо обґрунтованого алгоритму дій у вказаній ситуації
8. Inactive companies – що робити контролюючій особі. Надамо рекомендації щодо обґрунтованого алгоритму дій у вказаній ситуації
9. Пошук «контролюючих осіб» у ситуації з опціонною угодою: види опціонних угод та практика їх застосування у країнах континентального права (Австрія, Ліхтенштейн тощо) та англосаксонської системи права (Великобританія, Кіпр, США).
10. Українські інвестиційні фонди як контролери нерезидентів: переваги та недоліки;
11. Аnti Tax Avoidance Directive – що треба знати контролерам українських компаній (володіння 50%+), що набули резидентності країн ЄС.
12. FATCA  – що треба знати контролерам українських компаній (володіння 10%+), що набули резидентності США.

ЧАСТИНА 5 – Як залишитися бенефіціаром КІК, однак уникнути статусу контролюючої особи.

1. Бенефіціар як фактичний та юридичний контролер КІК: правовий статус;
2. Документальне підтвердження доходу та джерела його походження бенефіціара: як умова подальшого банківського аудиту та перевірки компетентними органами;
3. Варіанти документального підтвердження доходів з мінімальним податковим

навантаженням;

4. Забезпечення конфіденційності бенефіціара. Унікальні можливості call option agreement (Австрія та країни континентального права) vs номінальний сервіс (країни англійського права). Оцінка доцільності розкриття бенефіціара за межами України/України;
5. Податкова резидентність у контексті заповнення форми (common reporting standard) CRS та автоматичного обміну інформації (AEOI).
6. Конфіденційність бенефіціара, яким чином вона досягається і в яких випадках вона затребувана

ЧАСТИНА 6 – Повідомлення про корпоративні зміни КІК як безумовне зобов’язання кожної контролюючої особи

1. Подання Повідомлення про корпоративні зміни КІК: 10 підстав для подання, порядок заповнення та форма. Відповідальність. Що робити, коли не встиг подати повідомлення? Рекомендації
2. Практика зустрічних запитів та листів від податкових органів
3. Чому варто перевірити
4. Які наслідки матиме зловживання із подання повідомлень про КІК? Наприклад, за будь- яких корпоративних змін “спамити” податкові органи повідомленням? До чого це може призвести?

ЧАСТИНА 7 – Подання щорічного Звіту про КІК

1. Стратегічні питання, що мають бути комплексно проаналізовані та враховані до подання звіту! Важливо!
2. Подання щорічного Звіту про КІК фізичною особою в складі щорічної декларації. Як заповнити, як та в які строки подати? Чи краще не подавати за 2023 рік? Чи обов’язково подавати разом із декларацією про доходи та майно?
3. Розрахунок скоригованого прибутку (обумовлене зобов’язання): хто й як має розраховувати? Допущення помилки- правові наслідки.
4. Оподаткування скоригованого прибутку КІК як доходу контролюючої особи (обумовлене зобов’язання). Умови звільнення від оподаткування чи кому загрожує дооподаткування.

Формування стратегії дій задля створення умов для звільнення від оподаткування скоригованого прибутку КІК.

5. Влив форс-мажорів на виконання зобов’язань контролюючої особи.
6. Коли і як податкові органи зможуть перевірити контролюючу особу?

ЧАСТИНА 8 – КІК із пасивними доходами: ризики в умовах КІК, рекомендації

1. Поняття «пасивних доходів» згідно із ПКУ та законодавствам країн ЄС та ЄЕЗ.
2. Роялті чи не роялті – ціна помилки в тлумаченні. Стандартний кейс – Кіпрська компанія із режимом  IP box під роялті – оцінка ризиків оподаткування прибутку такої компанії як доходу контролюючої осо6и в Україні.
3. Рекомендовані юрисдикції для холдингових компаній: порівняльний аналіз.
4. Взяття іноземної компанії на облік як платника податків в Україні (податкові та валютні аспекти) – ділюся досвідом! Які переваги для холдингових компаній ми набуваємо

ЧАСТИНА 9 – КІК із активними доходами – торгові компанії

1. Поняття активних доходів.
2. Критерії вибору юрисдикцій для створення торгових компаній
3. Популярні юрисдикції для торгових компаній: порівняльний аналіз.
4. Чому оподаткування та правило КІК не загрожує бенефіціарам торгових компаній, незалежно від їх обороту?

ЧАСТИНА 10 – Відповідальність контролюючої особи. ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОСІБ (підстави -наслідки)

1. Правові наслідки неподання або несвоєчасного подання звіту про контрольовані іноземні компанії
2. Правові наслідки неподання або несвоєчасного подання повідомлення про КІК
3. Оцінка ризиків притягнення контролюючих осіб до кримінальної відповідальності

ЧАСТИНА 11 – Заходи, що дозволяють державі контролювати, оподатковувати та штрафувати «контролерів» або без чого КІК не працюватимуть

1. Автоматичний обмін податкової та банківської інформації: чи чому він досі не запроваджений в Україні та ефективність контролю за КІК в умовах його фактичної відсутності?!;
2. Контроль за витратами фізичної особи, перспективи застосування договорів позики. Як витрати фізичної особи та її КІК можуть стати її оподатковуваним доходом – судова

практика низки країн Європи;

ЧАСТИНА 12 – Аналіз Закону України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування», який набрав чинності з 01.01.2020 року (Закон про BEPS)

1. Тест на основну мету (Principal Purpose Test) застосування Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування: варіанти обґрунтування мети (наприклад, захист інвестицій,

акредитація на іноземній біржі тощо), формування документального підтвердження;

2. Правила оподаткування доходу від продажу акцій/копрправ, вартість яких представлена ​​переважно нерухомістю;

ПІДСУМКИ– МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЙ. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ